Для більшості людей, пристуніх у залі Будинку вчителя, Василь Стус - це не сторінки з хрестоматії, а реальна людина. Раніше вони товаришували, бачилися, спілкувалися, листувалися. Нині щороку приходять обмінятися власними спогадами про нього. Коли Стус жив, його забороняли друкувати та читати. Смерть вбила автора, але оживила його вірші. Вважає близький товариш-шістдесятник Євген Сверстюк і пригадує спільне минуле. 

Євген Сверстюк, поет-шістдесятник: "Василь прийшов до нас молодим, наймолодшим. І дивно, що він якось одразу вписався як свій. Я його називав Базилеос. Він це прийняв... Щось в ньому було таке величне і добре".

Їй Василь Стус писав найдовші листи та найтепліші вірші. Дружина Валентина бачила його вдома у паузах між ув'язненнями та засланнями. Радянська влада для Василя Стуса термінів не шкодувала - забрала 10 років його життя.

Валентина Попелюх, дружина Василя Стуса: "Коли пізнаєш таку чисту людину, тут багато можна говорити, ти просто не можеш потім, коли з іншими спілкуєшся, відчуваєш ту фальш, шось таке. але Ти вже мусиш жити у цьому світі".

Співкамерник та тезка поета Василь Овсієнко показує той одяг, в який були вдягненні особливо небезпечні рецидивісти. Себто, політв'язні. Має він і ключі, які раніше носили лише наглядачі, і ті деталі до прасок, які власноруч монтували українські інтелектуали в ув'язненні. Особливо згадує як 1983 року свій день народження Стус відсвяткував у карцері.

Василь Овсієнко, політв'язень, співкамерник Василя Стуса: "Забрали його рукописи. ніби на перевірку. Через кілька годин Василь Стус викликає чергового і питає що з його рукописами. Хай би або повернули або дали акт про конфіксацію. А хто взяв? питає той черговий. А взяв отой новий майор. Татарин. За годину з'явився напис, що Стус образив національну гідність майора Гатіна.

Інші згадки про табір та поета є в Атени Пашко. У кожному листі з заслання її чоловік В'ячеслав Чорновіл цитував їй Василя Стуса. А коли вона  приїхала побачитися з Чорноволом, керівництво відмовило. Тоді сум зуміла розвіяти лише одна людина.

Атена Пашко, дружина В'ячеслава Чорновола: "Ворота такі якісь важкі відхилилися, а це щось було таке неймовірне. і за воротами простягає мені руку Стус. і в нього букет трваичка, якась квіточка, галуза. він простягає цей букетик і мені його дає".

У карцері №3 російського концтабору в Кучино Василь Стус помер. Перед тим оголосив сухе голодування. Друзі припускають - смерть пришвидшили чутки про висування Стуса на нобелівську премію. Радянській владі було досить вже двох нобелівських лауреатів.

Леся Головата, Борис Матвеєв, 5 канал