Найстаріший дуб столиці росте у дворику між кількома багатоповерхівками. Рослині загрожує небезпека, передусім - через брак вологи, адже земля навколо неї вкрита асфальтом. Навіть той невеликий шматок ґрунту, що ще належить дереву - дуже втоптаний. Встановити паркан довкола нього та повісити на нього природоохоронну табличку і зібралися учасники акції "Не дай дуба". Ініціаторами ж ії стали мешканці довколишніх будинків та київські екологи.

Валентина, співорганізатор акції: "Це важливо, тому що саме таким методом ми можемо привернути увагу громадськості, проінформувати людей. І взагалі я можу вас запевнити, що, може, лиш один із 20 людей чи, може, один із 50 людей Києва може знати, де росте найстраріше дерево Києва. Люди просто не знають".

Місцевість, у якій росте дуб - історична. У XIX столітті вона належала Вільгельму Крістеру, німцеві за походженням, що створив на своїх угіддях справжній рай зі ставками та рідкісними рослинами. Проте за свідченнями істориків, найбільше зі своїх дерев Крістер любив дуб, що ріс якраз навпроти його будинку. Дуб, який нині носить ім'я Крістера.

Катерина Кутова, пра-правнучка Вільгельма Крістера: "Є про цей дуб в журналі "Пчела" за за 1870 рік, ще писав Сошенко про те, як Шевченко з Крістером, зі старим Крістером, пили... чай пили, бесіди проводили".

Історик Віктор Король підтверджує, що впродовж останнього свого приїзду до Києва гостем Вільгельма Крістера був Тарас Шевченко.

Віктор Король, доктор історичних наук: "Вони мали звичку, традицію таку, кожного разу сидіти під цим дубом і розмовляти на історичні теми, теми з історії Києва".

За словами ученого, за часів Крістера в цій місцевості росло близько сотні дубів-довгожителів. Нині залишилося менше половини. Дерева підпилюють або ж заковують у бетон, від чого ті помирають. Тим часом, на думку науковців, якщо дубу не заважати, він може прожити понад тисячу років.

Олена Угрин, Артем Михайлов, 5 канал

***

ЗАВАНТАЖИТИ ВІДЕОСЮЖЕТ (6.11Мб)