Столичний школяр Віталій та його однокласники можуть назвати десятки синонімів до слів "братва", "крейзанутий лох" чи "лимон баксів". Їхня вчителька вже другий рік навчає російської мови саме за цим підручником. Вона підкреслює - ці словечки згадані лише для того, щоб ознайомити школярів з армійським і тюремним жаргоном. Який вони і так добре знають.

Ізабелла Кантор - вчитель російської мови: "Дети очень рады, когда они видят что то им близкое и понимают, что это тоже предмет изучения науки. И совершенно спокойно к этому относятся".

У кримській школі перший рік вивчають російську мову за цим підручником. Але і вчителі, і школярі таке новаторство не сприймають.

Школярі: "Хочется научиться нормальному русскому языку, а не говорить эти ужасные слова, которые мы слышим на каждом шагу на улице. А теперь - и в учебнике. Когда встречаются такие слова еще и в учебнике, то даже не хочется выполнять эти упражнения".

Світлана Стельмашенко - вчителька російської мови: "В этом учебнике встречаются даже такие слова как "паханы", "шпана", "шири", "сявки" и, простите меня, я даже повторить не могу и произнести вслух эти слова! Чем я крайне недовольна и возмущена как педагог и как человек!"

Один із авторів підручника - Людмила Давидюк впевнена: з дітьми, незалежно від віку, можна і треба розмовляти на рівних. В те, що нині у розмовах підлітків немає жаргону повірять лише ті, хто казав, що за Радянських часів не було сексу. А навчити чистої мови, особливо коли на вулиці лунають жаргонні й нецензурні слова, можна,- переконана автор. За умови, якщо педагог відкрито розповідатиме про вади мовного стилю і боротиметься з ними.

Людмила Давидюк - одна з авторів підручника: "Цей процес існування дитини в суспільстві, яке так говорить, він обєктивний. Але цей процес можна залишити стихійним, а можна ним керувати. Керувати ним можна тільки тоді, коли є певні знання з цього приводу і коли є усвідомлення цих знань. Що можна, а чого неможна".

Цей підручник, як і десятки інших, до шкіл направило Міністерство освіти. А видав його - Інститут змісту освіти при тому ж міністерстві. Іван Вакарчук, хоч сам підручника не бачив, але впевнений: якщо зміст не влаштовує вчителів, його можна змінити після апробаційного періоду.

Іван Вакарчук - міністр освіти і науки України: "Я сам змісту не бачив. Треба подивитись і тоді я зможу дати відмовідь і як міністр і як людина. А нащо дітям у восьмому класі це? Тоді інститут дасть пояснення або знімемо це".

Випробувальний термін підручника - до кінця навчального року.