Київський апеляційний суд вже у понеділок, 13 квітня, може вирішити – чи залишаться 7 млрд грн державі, чи ж відійдуть офшорам братів Суркісів у офшорній справі "Приватбанку".
Передісторія
25 лютого 2020 року за клопотанням державного виконавця Мін'юсту суддя Печерського районного суду Києва Підпалий, вирішуючи питання про роз'яснення ухвали про забезпечення позову шести офшорних компаній, пов'язаних із Суркісами, розгляд якого зупинено ще в 2017 році, став на бік позивачів, тобто Суркісів.
"Суддя фактично зобов'язав "Приватбанк" виплачувати цим компаніям кошти, які були ними розміщені на рахунках Кіпрської філії Приватбанку ще в 2012-2014 роках, а також відсотки, які за умовами таких договорів повинні були нараховуватися з моменту укладення депозитного договорів до 17 лютого 2020 року - це $ 259 млн", – пояснюється у матеріалі "Детективна історія. Хто допомагає офшорам Суркісів стягнути з держави 7 млрд грн під час епідемії коронавіруса".
8 квітня, в Апеляційному суді зі скандалом почався процес по апеляції Державної виконавчої служби на рішення судді Підпалого. На це перше засідання шляхом маніпуляцій не допустили ПриватБанк і Мінфін. Утім, був дежвиконавець від Міністерства юстиції.
На цьому ж тлі спалахнув публічний конфлікт громадськості і ПриватБанку з міністром юстиції Денисом Малюською через його публікацію, де він переконує, що виконавець захищає інтереси банку, а також опублікував документи, які, за словами юристів, містять банківську таємницю.
Журналісти НВ Бізнес запитали у юридичного радника банку Андрія Пожидаєва про деталі цієї заплутаної історії, та чи дійсно в цій резонансній справі Мін'юст на стороні держави.
"ПриватБанк, Фонд гарантування, Нацбанк, Мінфін, від недавнього часу ще й Кабінет Міністрів, всі підключилися і відстоюють інтереси держави, відстоюють інтереси державного банку. Вчора (8 квітня – ред.) був дуже дивний день, коли з незрозумілих для нас причин пан міністр юстиції вийшов із звинуваченням банку і опублікував у фейсбуці документи, які містять банківську таємницю. Я вважаю, що міністру дали або неповну, або перекручену інформацію про ті речі, які відбуваються з виконанням ухвали Печерського районного суду", – зауважує Пожидаєв.
За його словами, невідомо, чим керувався держвиконавець, коли вказував невідому нікому фізичну особу стягувачем грошей з банку.
"Хто це? Директор офшорних компаній? Їх довірена особа? На якій підставі держвиконавець відкрив провадження на користь особи, яка не є позивачем у справі? Незабаром після відкриття провадження держвиконавець починає безпідставно штрафувати банк за невиконання ухвали 2017 року, починає складати акти про невиконання. Я можу показати ці акти, в них немає банківської таємниці. У них немає взагалі нічого", – наголошує Пожидаєв, додаючи, що виконавець не лише не спробував з'ясувати, чи банк виконав ухвалу суду, але і не намагався розібратися, чому таке виконання неможливе.
"Після чого банк звертається до виконавця з заявою, в якому детально пояснює всю ситуацію. Це і є та заява, яку опублікував вчора пан міністр. Банк уже все виконав в 2016 році. Що нам ще зробити? Державний виконавець приймає цю позицію і заходить з нею до Печерського районного суду за роз'ясненням. Важливо відзначити, що не тільки виконавець зайшов із заявою про роз'яснення, а й одна з офшорних компаній. Фактично в Печерському районному суді перебувало 2 провадження: одне за заявою виконавця у судді Підпалого, а друге за заявою офшорної компанії в іншого судді", – пояснив юридичний радник банку.
Причому, нагадує він, на перше і друге судові засідання держвиконавець не з'являвся.
"З'явилася вона на наступне, яке і стало фінальним. Захист своєї позиції держвиконавцем було в форматі "підтримую", а на аргументи офшорів "не заперечую", причому аргументи офшорів взагалі не могли розглядатися в цьому процесі суддею Підпалим, оскільки знаходилися на розгляді іншої судді. Тобто, ти приходиш з одними аргументами, а підтримуєш протилежні? Чим держвиконавець був мотивований і чому прийняв сторону офшорів – незрозуміло", – пояснює Пожидаєв.
За його словами, державний банк досі не має офіційної інформації про результати засідання 8 квітня в апеляції.
"За день до цього і ПриватБанк, і Міністерство фінансів через канцелярію суду отримали інформацію про те що судове засідання не відбудеться", – пригадує юридичний радник банку.
І додає: "Ще один важливий момент: суддя Підпалий дуже довго готував повний текст свого визначення. Виходячи з реєстру судових рішень, сам текст визначення було складено лише 12 березня.
Але що робить держвиконавець? Він вже 4 березня подає апеляційну скаргу! Навіщо виконавець це зробив? Чим він керувався? У мене на це відповіді немає.
Вважаю, що мета апеляції без аналізу висновків суду першої інстанції носить формальний характер".
Малюська, в свою чергу, замість того, щоб покликати всіх представників, які захищають інтереси держави: юристів банку, зовнішніх юристів, яких він вважає некваліфікованими – вислухати, обговорити, показати документи – вирішує вийти в публічну площину. "Ще й порушивши заборону на розкриття банківської таємниці", – наголошує Пожидаєв.
Своєю чергою, заступниця голови правління ПриватБанку Галина Пахачук нагадує про існуючі ризики у цій заплутаній судом справі.
"Ризики – це 259 млн доларів, або понад 7 млрд грн, які можуть піти з держбанку на офшорні компанії. Два глобальних ризику: це втрата 7 млрд грн, які б пішли як дивіденди від банку до бюджету, або кримінальну справу проти керівництва банку за невиконання рішення суду", – каже Пахачук.
Що відомо
У Ігоря Суркіса в Приватбанку на рахунку було 151 млн грн, у Поліни Ковалик (дружини Григорія Суркіса) - 514,1 млн грн, Григорія Суркіса - 163,1 млн грн, Марини Суркіс (дочка Ігоря Суркіса) - 174,5 млн грн, Рахміля Суркіса (батько братів Суркісів) - 44,8 млн грн.
Під час роботи тимчасової адміністрації в Приватбанку за процедурою конвертації коштів інсайдерів банку в капітал (bail-in) сім'ю Суркісів визнали пов'язаним особами.
В травні 2017 року Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання пов'язаними з Приватбанком особами сім'ю Суркісів. Крім того, цей суд скасував накази тимчасового адміністратора Приватбанку, які стосувалися рахунків фізосіб.
У листопаді 2017 року Київський апеляційний адмінсуд підтвердив це рішення і зобов'язав банк повернути гроші. Під час розгляду цих справ Нацбанк вказував, що Ігор Суркіс та Ігор Коломойський є акціонерами, зокрема, телеканалу "1 + 1", що вказує про зв'язок Суркіса з колишніми власниками Приватбанку. Тому і родичі Ігоря Суркіса вважаються інсайдерами Приватбанку до його націоналізації.
Журналісти зазначають, що якщо Велика палата прийме рішення на користь Суркісів, то і інші особи зможуть оскаржити свою зв'язаність з банком, тоді держава може втратити близько 30 млрд грн (сума bail-in).
І зауважують: "Зараз для держави втрата такої суми може бути відчутною. Дефіцит бюджету України через падіння економіки очікується на рівні 10%".